труби

Труба (італ. tromba) – представник класу «мідні духові інструменти» альтово-сопранового регістру, що являється найвищим за звучанням серед мідних духових. Інструмент володіє яскравим, блискучим тембром. В якості сольного інструменту труба доповнює симфонічний і духовий оркестр, а також зустрічається у джазі та інших жанрах.

      Перераховуючи найстаріші музичні інструменти, згадки про трубу датуються приблизно 3600 роками до нашої ери. В якості сигнального інструмента натуральна труба використовувалася на протязі багатьох віків аж до XVII століття. В подальшому, вона увійшла до складу оркестру. З винайденням механізму клапанів, труба отримала повний хроматичний звукоряд і з середини ХІХ сторіччя класична музика збагатилася новим повноцінним інструментом.

Музичні інструменти труба та її різновиди – бас-труба і труба-пікколо – отримали механізм клапанів у 1830-ті роки. Однак, протягом першого часу він не дістав визнання через те, що не всі хроматичні звуки були інтонаційно чистими та однаковими по тембру. Верхній голос у групі «мідні духові інструменти» тоді все частіше став виконувати корнет – споріднений до труби інструмент з більш м’яким тембром і досконалішими технічними можливостями. Проте з удосконаленням акустичних характеристик труби, вона надійно зайняла своє місце в оркестрі.

Виготовляють сучасні труби з жовтої, червоної, золотої латуні або міді. Вже в античності існувала технологія виготовлення інструмента з цільного листа металу.

Найбільш поширеним типом труби є інструмент у строї Сі-b, що звучить на тон нижче, за написані для нього ноти. В американських оркестрах часто також використовується труба в строї До, яка володіє більш яскравим, відкритим звуком, ніж труба Сі-b. Об’єм дійсного звучання труби – від ноти Мі малої октави до ноти До третьої октави. В таких напрямках, як сучасна музика і джаз можливо видобування і вищих звуків. Ноти пишуться у скрипковому ключі, як правило, без ключових знаків, на один тон вище дійсного звучання для труби Сі-b та у відповідності з дійсним звучанням труби До.

Серед інших різновидів труби зустрічаються такі духові інструменти, як альтова труба Соль або Фа, що звучить на чисту кварту або квітну нижче за написані ноти і призначена для виконання звуків у низькому регістрі.

Труба-піколо (мала труба) – різновид труби, сконструйований наприкінці ХІХ сторіччя. В наші дні переживає справжній ренесанс у зв’язку з відродженням інтересу до старовинної музики. Використовується в строї Сі-b і володіє можливістю перейти у стрій Ля для дієзних тональностей. На відміну від звичайної труби, має чотири клапани.

Сурдина на трубі застосовується достатньо часто, за необхідності змінити силу звуку або тембр. Сурдина для класичної труби – грушоподібної форми, виконана з дерева, картону чи пластика, що вставляється у розтруб. Piano з такою сурдиною створює ефект звучання на віддалені, а forte звучить різко і гротескно. Джазові трубачі використовують найбільш різноманітні типи сурдин для створення найбільш різноманітних звукових ефектів – ричання, квакання тощо.