Існують два типи твердості струн на сприйняття:

Статична твердість струни

Поняття статичної твердості видається цілком зрозумілим: достатньо притиснути струну до грифу, щоб відчути дотиком пальця її твердість або м’якість. Струни з малим модулем пружності (жильні струни, деякі синтетичні струни) по відчуттям є м’якшими за струни з високим модулем пружності (сталеві струни) при однаковому початковій силі натягу.

Це легше зрозуміти на прикладі мотузки для сушіння одягу. Якщо мотузка для сушіння одягу виготовлена зі сталевого дроту, то, попри докладання великого зусилля, зігнути її можна лише певною мірою. Натомість, якщо вона виготовлена із резини, достатньо лише трохи натиснути на неї, щоб значно потягнути її донизу. І це все – при однаковій силі натягу мотузки з обох матеріалів. Якщо ви шукаєте струну, яка була би по відчуттям твердішою або важчою – то, всупереч очікуванням, бажаної твердості або м’якості неможливо досягнути просто за допомогою сильнішої або слабшої сили натягу струни. А це через те, що ви не можете відчувати на дотик сили натягу струни!

Динамічна твердість струни

Динамічна твердість струни випливає з вібрації струни. Це означає, що через гармонійні коливання, які виникають на підставці для струн завдяки обертонам, струна зі слабшим натягом може відчуватися на дотик руки або смичка так само, як тверда струна. Як це розуміти? Підставка для струн не здатна поглинати всі обертони. Як наслідок, вони відбиваються назад у струну і повертаються до руки та смичка. Завдяки цим так званим вторинним коливанням, струна може відчуватися твердішою або м’якшою під час вібрації, навіть якщо сила натягу струни є низькою.

Струни із сильним натягом також можуть відчуватися на дотик м’якими, оскільки інструмент в такому випадку перебуває під занадто великою напругою, тож відображає менше обертонів.