Відділ освіти компанії Conn–Selmer започаткував проект, присвячений підтримці викладачів музики, мета якого зібрати у тематичних статтях цінні поради та рекомендації, які педагоги зможуть використати під час своїх занять. Команда Відділу освіти Conn–Selmer зазначає, що їм пощастило співпрацювати з великим числом освітян та артистів, які є дивовижними джазовими музикантами. Тож у новому циклі матеріалів, команда Відділу освіти Conn–Selmer прагне поділитися цінними ресурсами та знаннями! Автором сьогоднішньої статті є один з учасників освітньої програми Conn–Selmer – Антоніо Гарсія. На додачу, Conn–Selmer також ділиться історією одного зі своїх джазових артистів – джазового кларнетиста Дейва Беннета.
Антоніо Гарсія. Викладання джазу: Сфера застосування та послідовність навчання
Навчання джазовому та ансамблевому виконанню є найбільш ефективним, коли здійснюється через різноманітні аспекти форм мистецтва. Наведену нижче схему варто сприймати в комплексі. Вона класифікує навчальну програму джазу на вісім категорій, намагаючись таким чином систематизувати вивчення предмету, який історично перебуває у сфері усної та слухової традиції:
- Розвиток слуху;
- Розвиток ритму;
- Композиція / імпровізація;
- Історія джазу;
- Теорія джазу;
- Джазова аплікатура;
- Специфічні інструментальні навички;
- Специфічні вокальні навички.
Перейшовши за посиланням, поданим нижче, ви зможете ознайомитися із таблицею, де вказані компетенції для кожної з поданих вище категорії. Крім того, ця таблиця ділить процес навчання на 6 рівнів. Кожен горизонтальний рівень (I-VI) представляє послідовність викладу матеріалу. Різні рівні навчання є одним із можливих варіантів застосування цієї навчальної програми до різних вікових груп. Однак ця програма не має бути суворо прив’язана до віку слухачів, оскільки критичними факторами у навчальному процесі є зміни розкладу, розмір групи, а також здібності та досвід студентів. Яким би чином не було організовано заняття, ця класифікація буде корисною в якості посібника для організації навчального процесу.
В ідеалі, у процесі навчання більшість класів буде рухатися по стовпчикам програми паралельно. Наприклад, студенти опановують навички розвитку слуху першого рівня одночасно з навичками джазової аплікатури першого рівня тощо. Однак, можливо, у розпорядженні викладача є мінімум часу для проведення занять для конкретної групи. Окреслена у таблиці програма підказує викладачеві стартову точку проведення заняття навіть якщо необхідно вкластися в обмежену кількість годин. Викладачі також можуть за власним бажанням змінювати послідовність програми, виходячи з потреб та здібностей будь-якої групи студентів.
Формат програми служить нагадуванням про те, що до якісної джазової освітньої програми мають бути включені всі компоненти. Хоча кожному компонентові не обов’язково приділятиметься однаковий час під час навчання, та кожен з них повинен бути присутнім. Інакше, наприклад, студенти зможуть розвинути стійкі навички у теорії джазу, але не зможуть скласти мелодійну лінію або використати творчий доробок своїх попередників. Викладач повинен включати всі компоненти джазової освіти під час планування уроків та концертів, пам’ятаючи, що слухання джазу – це перший і незамінний крок у джазовій освіті.
Таблиця із програмою джазової освіти авторства Антоніо Гарсія «Навчання джазу: обсяг та послідовність навчання» доступна за посиланням >>>
Американський трубач і композитор Вінтон Марсаліс так описав цю стислу навчальну програму: «Вісім ключових категорій [розроблені], щоб вирішити проблему викладання предмету, який історично є усною та слуховою традицією – розвитком слуху, ритму, композицією / імпровізацією, історією та теорією, а також аплікатурними, інструментальними та вокальними навичками. Хоча кожен із цих компонентів не обов’язково отримуватиме однакову увагу під час навчального процесу, важливими є усі компоненти цієї програми».
Антоніо Гарсія – виконавець, композитор, продюсер, педагог та автор в інструментальному та вокальному жанрах. Керівник відділу джазових студій Університету Співдружності Вірджинії. Його найновіша книга під назвою Jazz Improvisation: Practical Approaches to Grading (видавництво Meredith Music), розкриває способи створення структури джазової освіти, що відповідають цілям навчального курсу. Його книга Cutting the Changes: Jazz Improvisation via Key Centers (видавництво Kjos Music) пропонує музикантам різного віку можливість імпровізувати над стандартними мелодіями.
Антоніо Гарсія виступав як тромбоніст, бас-тромбоніст та піаніст разом із 70 відомими артистами, серед яких Елла Фіцджеральд, Джордж Ширінг, Мел Торме, Біллі Екстайн, Док Северінсен, Луї Беллсон, Дейв Брубек та Філ Коллінз.
Артист Bach/Selmer соліст і професійний джазовий виконавець, Антоніо Гарсія – асоційований джазовий редактор журналу Міжнародної асоціації тромбоністів, колишній редактор просвітницького журналу Міжнародної асоціації джазової освіти, Секретар ради музичної школи Midwest Clinic у Вестмонті, штат Іллінойс, США, та член Консультативної ради Інституту Брубека у Стоктоні, штат Каліфорнія, США. Він єдиний, хто керував усіма трьома напрямками Джазового ансамблю штату Іллінойс: мішаний ансамбль, вокальний джазовий хор та біг-бенд. Його твори опублікували видавництва Kjos, Hal Leonard, Kendor, Doug Beach, ejazzlines, Walrus, UNC Jazz Press, Three-Two Music та його власне видавництво. Дізнатися більше про Антоніо Гарсію ви можете на його офіційній веб-сторінці за посиланням >>>
Коротко про Артиста Conn-Selmer
Дейв Беннетт – нестандартний виконавець. Для початку, ви не знайдете багатьох джазових кларнетистів, які би називали Еліса Купера, Стіві Рей Вона та Кріса Ісаака музикантами, які найбільше вплинули на формування їх творчості. Ви також не знайдете багатьох музикантів, які однаково близько знайомі з музикою Бенні Гудмена («Король Свінгу») та Роя Орбісона («Душа Рок-н-ролу»).
Беннетт – віртуоз-кларнетист, який грає також на електро-гітарі, фортепіано, барабанах, а також – вокалізує. Беннетт відмінно знається на музиці від Свінгу до Року: від епохи Свінгу до початку Рокабілі і Кантрі, до Елвіса Преслі та багато іншого. Дейв захоплений творчістю Бенні Гудмана. Разом з оркестром The New York Pops артист став відомим солістом у Карнегі Холлі (2013). Крім того, він зіграв концерти з 35-ма іншими оркестрами зі Сполучених Штатів та Канади, серед яких були оркестр Нешвілла, Детройта, Рочестера, Омахи, Торонто, Ванкувера, Орландо, Сан-Антоніо, Джексонвілла, Портленда (штат Орегон), Портленда (штат Мінесота) та Х’юстона. Виступи артиста здобули успіх у п’ятидесяти концертних залах по всій території Сполучених Штатів.
Щорічна участь у низці американських музичних фестивалів, власна концертна програма Дейва «Rockin the 50s» щоразу приносять артистові нову славу серед слухачів. Дейв з повагою ставиться до творчого надбання Джеррі Лі Льюїса (фортепіано та вокал), а також Джоні Кеша та Елвіса Преслі (електрогітара та вокал). На творчість Дейва відчутно вплинув стиль Роя Орбісона, «Душі Рок-н-ролу». Серед щорічних музичних подій, у яких артист бере участь, є джазовий фестиваль The Elkhart Jazz Festival, фестиваль класичного джазу Suncoast, фестиваль класичного джазу Арізони, музичний фестиваль The Southeast Clambake та музичний фестиваль The Redwood Coast.
Творчість Дейва була представлена у програмі Jazz at Riverwalk на Національному громадському радіо США. Артист дебютував у Європі в 2008 році на фестивалі джазової музики The Bern Jazz Festival у Берні (Швейцарія). Там Дейв виступав разом з легендами джазу, з вихідцем із колективу Бенні Гудмена, гітаристом Бакі Піццареллі та вібрафоністом, на жаль вже покійним, Пітером Епплярдом.
Дейв співпрацює зі студією звукозапису Mack Avenue Records. Його альбом Don’t Be That Way 2013 року здобув високу оцінку критиків.
Другий альбом виконавця Blood Moon, який складається з п’яти оригіналів та шести поп / джазових каверів, посів 24-те місце в чарті Billboard Jazz у 2018 році.