Тім Лаутценхайзер
Керівник Відділу розвитку освіти Conn-Selmer
& Віце-президент Відділу освіти Conn-Selmer
Ми часто чуємо, як колеги-викладачі говорять про неправильне налаштування або погане ставлення студента до навчання, а також про те, як це може негативно впливати на всю групу. Ставлення студентів до навчання відіграє вирішальну роль у досягненні прогресу (або його відсутності) у проведенні занять з музики та / або репетицій – можливо навіть більшу роль за будь-який предмет навчальної програми. Одна людина з негативним ставленням до навчання більше за інші освітні компоненти впливатиме на всіх, хто бере участь у заняттях з музики / репетиціях. Інші навчальні дисципліни дозволяють студентам мати «добрі дні» та «погані дні», не зачіпаючи при цьому своїх одногрупників або не сповільнюючи різко темп навчання / викладання. Однак у музиці особа з деструктивним ставленням здатна відчутно зашкодити просуванню всієї групи; музичний колектив сильний настільки, наскільки сильним є його найслабший учасник.
Виникає спокуса виключити проблемного студента з надією позбавитися деструктивного чинника, бо всі ми знаємо, наскільки заразливим може бути поганий підхід до навчання. «Гниле яблуко» (як ми вже з’ясували) здатне зіпсувати всю бочку. Виключення студента – це лише швидке рішення значно глибшої проблеми. Звичайно, на будь-якому рівні професійної кваліфікації є студенти, які просто недостатньо зрілі, щоб виконувати необхідні для досягнення високого рівня музичної майстерності обов’язки. Однак, негативне ставлення до навчання часто є відображенням того, що відбувається в освітньому процесі. У цьому випадку ми можемо внести корективи до навчального процесу та мистецького курсу – і врятувати ставлення студента.
Пропоную вашій увазі наступний чек-ліст, що допоможе вам виправити ситуацію на краще:
- Чи розуміють студенти правила поведінки під час занять / репетицій?
Одна справа озвучити свої очікування або роздрукувати їх на брошурах, та чи насправді студенти розуміють критерії прийнятної поведінки? Ми повинні переконатися, що вони можуть пояснити нам, викладачам, що від них очікується під час занять з музики. Якщо студент демонструє неналежну поведінку, попросіть його (у позакласний час) пояснити вам (викладачу), чому його / її дії були недоречними. Це перший і найважливіший крок у прийнятті відповідальності за поведінку. Провадьте розмову відкрито, без емоцій та зосередьтеся на студенті. Якщо проблема буде просто прикрита загрозою або покаранням, вона, безумовно, повториться. Єдина справжня дисципліна – це самодисципліна.
- Якщо для ситуацій, що виходять за межі прийнятної поведінки, встановлено наслідки – чи студенти розуміють їх та чи ці наслідки дійсно настають у разі порушення правил?
Ми часто чуємо, як викладачі наполягають на всьому: починаючи від правильної постави, закінчуючи тим, щоб студенти не розмовляли під час заняття. Проте, коли вони таки сутуляться або розмовляють – чи викладач звертає на це увагу чи подібні випадки просто ігноруються? Процес навчання будь-якої живої істоти вимагає систематичного закріплення.
Ми не можемо вимагати досконалості та погоджуватися на посередність; в такому випадку ми просто не навчаємо того, що проголошуємо. У нашому прагненні досягти мети ми спокушаємося зрізати шлях. Якщо ми, як викладачі, ігноруємо порушення правил, студенти адаптуються до таких «стандартів поведінки», продемонстрованих відповідальною особою – викладачем. Складання правил – це просто; дотримання їх – набагато складніше. Безглуздо створювати суворі правила, якщо ми не збираємось дотримати свого слова.
- Чи вимоги до поведінки студентів справедливі, реалістичні та сприятливі для формування позитивної атмосфери навчання?
Традиційна тактика «суворої дисципліни» часто може заглушити радість музикування; проте, ми, звісно, не можемо займатися музикою без почуття зосередженої дисципліни. Це делікатна рівновага, що створює клімат, який формує у студентів щире прагнення вчитися та свободу самовиражатися без остраху покарання. Простіше кажучи, чи збігається рівень очікуваної зрілості студентів з їхніми можливостями? Ми всі прагнемо до якості, але міра якості різниться для різноманітних вікових категорій, рівнів зацікавленості, рівнів зрілості тощо. Чи реалістичні правила та норми для ваших студентів?
… і, мабуть, найважливіший аспект будь-якої сторони дисципліни навчального процесу:
- Яким є ставлення студентів до викладача?
Подобається вам це чи ні, та клас (здебільшого) є відображенням викладача, як у вміннях, так і у ставленні. Зрештою, ми повинні подивитися в дзеркало та уважно оцінити своє власне ставлення до студентів та навчального процесу. Єдина людина, над якою ми маємо повний контроль – це та, яку ми бачимо у дзеркалі. Ми повинні постійно контролювати власний підхід, настрій, стиль спілкування, відповіді тощо. Багато поведінкових проблем студентів можна швидко вирішити, скоригувавши наше власне ставлення.
А для цього, перейдемо до музики…