Мистецтво гармонії звучання: поєднання струн різних серій / виробників / інструментів в одному комплекті

До вашої уваги стаття від майстрів знаменитого австрійського виробника струн, компанії Thomastik-Infeld. Тут ви зможете дізнатися про переваги та недоліки комбінування різних типів струн, чому музиканти йдуть на це і який результат прагнуть отримати.

Поєднання різних типів струн – чи це взагалі можливо?

Кожен комплект струн для більшості інструментів створений таким чином, щоб забезпечувати оптимальний результат, що стосується звуку та керованості, а також – максимальну тривалість експлуатації. Точка стабільності строю і час тонального відклику всіх струн у комплекті також підібрані таким чином, щоб домогтися найкращого звучання при сумісному використанні.

То чому ж тоді людям спадає на думку можливість поєднання струн з різних серій, від різних виробників або для різних інструментів? Чому просто не використовувати вже підібраний акорд струн?

У кожного музиканта є своя індивідуальна концепція. Для регулювання звучання та стилю виконання у відповідності до власних потреб можна поєднувати струни з різних серій (іншими словами – у всьому діапазоні асортименту струн), а також – навіть комбінувати струни для різних груп інструментів.

Які переваги та недоліки комбінування струн?

Переваги однозначні: звучання інструмента і стиль виконання можуть бути адаптовані до індивідуальних потреб артиста. До того ж, це дає можливість врахувати вимоги кожного інструменту до тонального балансу та сили натягу струн.

Однак поєднання різних струн може призвести до скорочення тривалості їх експлуатації, послаблення стабільності строю. Крім того, і час тонального відклику окремих струн може різнитися.

Що слід взяти до уваги, поєднуючи різні струни?

Якщо ви вирішили комбінувати струни різних серій, для забезпечення оптимального результату варто врахувати п’ять наступних факторів:

  • Матеріал основи струни;
  • Натяг струни та відстань між струною та грифом;
  • Матеріал обмотки;
  • Діаметр струни;
  • Точка стабільності строю і час тонального відклику.

Матеріал основи струни

Допускається заміна струни в акорді на іншу, з відмінною основою. Наприклад, можна струну Ля із синтетичною основою замінити на струну Ля з основою зі сталі.

Природно, що використання різних матеріалів призводить до зміни властивостей акорду. Загалом, наступні характеристики струн можуть змінитися внаслідок такої заміни:

  • Діаметр струни;
  • Стабільність строю;
  • Відчуття струн на дотик;
  • Відклик струн на дію смичка та руки виконавця.

Ось кілька прикладів наслідків, які можуть мати місце внаслідок такої заміни струн:

  • Якщо позолочену скрипкову струну Мі з основою із нержавіючої сталі замінити струною Мі, вкритою оловом, з основою з вуглецевої сталі, то свист струни Мі зазвичай зменшується, але зростає сприйнятливість до корозії (струна стає грубою і втрачає акустичні кольори).
  • Якщо скрипкову або альтову струну із синтетичною основою замінити на струну Ля з основою з вуглецевої сталі та обмоткою з хромованої сталі, то, як правило, покращуються відклик, стабільність строю та стійкість до корозії, проте обмежуються акустичні та музичні можливості інструмента. Крім того, діаметр струни Ля з обмоткою з хром-сталі завжди набагато менший. Це призводить до вищезгаданого покращення відклику, але також і до того, що струну важче відчути на дотик.
  • Якщо альтову струну Ре із синтетичною основою замінити на струну Ре з основою з вуглецевою сталі та обмоткою з хром-сталі – результат буде таким самим, як у попередньому прикладі. Діаметр струни з обмоткою з хром-сталі набагато менший. Відклик, стабільність строю та стійкість до корозії покращуються, проте акустичні та музичні можливості зменшуються. Більше того, струну з обмоткою з хром-сталі важче відчути на дотик.
  • Якщо струну До із синтетичною основою замінити на струну До зі сталевою спіральною основою і вольфрамовою обмоткою – результат буде таким самим, як у попередніх двох прикладах. Діаметр струни До зі спіральною основою і вольфрамовою обмоткою значно менший. Відтак, відклик, стабільність строю та стійкість до корозії, зазвичай, покращуються. Проте акустичні та музичні можливості, найвірогідніше, постраждають. Аналогічно до попередніх прикладів, струну До зі сталевою спіральною основою іноді важче відчути на дотик.

Загалом, для скрипкових та альтових струн, перехід від синтетичної до сталевої основи призводить до збільшення гучності та послаблення акустичних і музичних можливостей.

Струни для віолончелі

Що стосується віолончельних струн, то струни Ля і Ре зі спіральною основою зазвичай замінюються на струни Ля і Ре зі сталевою основою з обмоткою. Це призводить до покращення відклику і стабільності строю. На відміну від цього, для віолончельні струни Соль і До – це, зазвичай, струни зі спіральною основою, для оптимізації акустичних можливостей, гнучкості та керованості.

Струни для контрабаса

Що ж стосується контрабаса, то раніше було менш поширеним явище комбінування різних типів струн для цього інструмента. Але в наші дні, басисти, які грають як джаз, так і класичну музику, все частіше використовують струни Thomastik Belcanto (спіральна основа) для заміни струн Соль і Ре, а також – струни Thomastik Spirocore (спіральна основа), з їх невеликим діаметром, для заміни струн Ля та Мі. Таким чином, вони досягають потужності та витримки на струнах нижніх тонів, що корисно для джазового виконання. В той же час, чиста якість звучання, необхідна для класичної техніки гри смичком, досягається на струнах вищих тонів.

Сила натягу струни та відстань між струною та грифом

Правильно підібрана сила натягу струни відіграє надзвичайно важливу роль. Якщо ви вже підібрали ідеальний натяг струн для свого інструменту, вам неодмінно слід дотримуватися його – не лише в узагальненій формі для всього акорду, але конкретно для кожної струни по-окремості.

Якщо ви ще не підібрали ідеального натягу струни для свого інструменту, поєднання різних струн із різним натягом дає змогу спробувати різні варіації та досягти оптимального результату.

Пам’ятайте: остерігайтеся занадто сильного і занадто слабкого натягу струни! Пам’ятаючи про це правило, можна не лише досягти бажаної якості звуку та ідеальної керованості, але й уникнути пошкодження інструменту.

Разом із натягом струни, відстань між струною та грифом також важлива для звучання та керування інструментом.

Залежно від натягу струни, потрібно прикладати більшу або меншу силу для притискання струни до грифу. Коротко кажучи, для інструментів з дуже невеликою відстанню між струною та грифом необхідне використання струн із більшим натягом, наприклад – струни зі сталевою основою. Це слугує досягненню відмінного відклику та гарної керованості.

Якщо на інструментах з малою відстанню між струною та грифом використовуються струни з низьким натягом, то струна в такому випадку занадто швидко торкається грифу під тиском пальців або смичка – і це спричиняє брязкання.

Однак рекомендується з обережністю вибирати струни з більш високою силою натягу! Це може призвести до перевантаження інструменту. Альтернативою, яка є більш вигідною та нешкідливою для інструменту, є регулювання відстані між струною та грифом скрипковим майстром.

Матеріал обмотки

Різні матеріали обмотки також впливають на такі характеристики:

  • Діаметр струни;
  • Відклик на смичок;
  • Смичковий шум;
  • Відчуття струн на дотик (ковзання);
  • Звучання;
  • Гучність.

Ми зібрали в одній таблиці короткий огляд трьох різних матеріалів обмотки та наслідків їхнього використання:

Матеріал обмотки Діаметр Смичковий відклик Смичковий шум Струна на дотик Звучання Гучність
Алюміній Більший Кращий Сильніший Середня Блискучіше Середня
Срібло Менший Середній Середній Більша Середнє Менша
Хром-сталь Середній Слабший Незначний Менша Приглушене Більша

 

Діаметр струни

Діаметр впливає на відчуття струни на дотик та відклик на смичок. Як правило, тонші струни мають кращі характеристики, ніж струни з аналогічною обмоткою і з більшим діаметром. 

Точка стабільності строю і час тонального відклику

Комплект струн підбирається не тільки на основі акустичної тривалості життя та властивостей струн, але й з точки зору досягнення стабільності строю та багатих акустичних можливостей. Тому, якщо поєднувати струни з різних серій, може знадобитися певний час, поки окремі струни не досягнуть стабільності строю і не розкриють повністю свій акустичний потенціал.

Як струни зі сталевою обмоткою, так і струни зі сталевою спіральною основою, як правило, досягають стабільності строю одразу. Це набагато швидше, ніж струни з іншими матеріалами основи (наприклад, скрипкові струни Мі зі сталевою основою E або альтові струни Ля зі сталевою основою). Як результат, вони легко поєднуються з іншими струнами, якщо мова йде про стабільність строю.

Водночас, не слід плутати стабільність строю з часом тонального відклику (це час, який потрібен струні для розкриття всіх акустичних кольорів та зникнення металічного і фонового шуму). При використанні струн зі сталевою обмоткою, цей процес може зайняти значно більше часу. Це означає, що навіть якщо всі 4 окремо поєднані струни різних серій вже досягли стабільності строю і створюють плавне звучання, вони все ще можуть вимагати різної кількості часу, поки кожна струна в окремості не досягне розкриття свого повного звукового потенціалу.