Офіційно запатентований у Парижі 21 березня 1846 року бельгійським винахідником Адольфом Саксом – саксофон цього тижня відсвяткував своє 174-річчя.

Адольф Сакс

Адольф Сакс, який працював в музичній майстерні свого батька в Дінане і вже отримав декілька патентів на власні винаходи, прагнув створити потужний і гнучкий духовий інструмент, щоби заповнити тембровий простір між секціями інших оркестрових інструментів, а також – замінити громіздкі і недосконалі басові офіклеїди.

Винахідник взяв за основу кларнет, замінив дерево металом, пристосував більш зручний мундштук і змінив січення, зробивши інструмент таким, що розширюється донизу. Адольф Сакс забезпечив своє нове творіння більш прогресивною гобойною та флейтовою аплікатурою.

Цікаво, що сам Адольф Сакс назвав свій перший сконструйований інструмент у 1841 році Мундштучний офіклеїд. Під такою назвою новий інструмент був вперше представлений на Брюссельській промисловій виставці в серпні 1841 року.

Цей інструмент мав металевий конічний корпус, мундштук з одинарною тростиною (майже без змін запозиченим у кларнета), систему кільцевих клапанів Теобальда Бема, але при цьому володів «змієвидною» скрученою формою.

Гектор Берліоз – автор назви “саксофон”

Через рік, 12 червня 1842 року, композитор Гектор Берліоз, друг Адольфа Сакса і музичний новатор, публікує в паризькому «Journal des Debats» статтю, присвячену новому інструменту, до якого вперше застосовує назву саксофон. Незабаром назва Берліоза отримала широке поширення.

Попри те, що саксофон був задуманий для використання у класичній музиці, властива цьому інструментові багатогранність проклала йому шлях майже до всіх видів музики.

Вітаємо із цією визначною подією саксофоністів у всьому світі, а також – висловлюємо величезну подяку геніальному винахіднику.