Про те, чим ми зобов’язані родині Стейнвей: конструкторський талант та інновації, що створили сучасний рояль

Гірка правда полягає y тому, що великих новаторів минулого швидко забувають. Як багато людей сьогодні зможуть назвати винахідника пеніциліну – особистість, яка врятувала мільйони життів? Або хто згадає ім’я винахідника транзистора – основи цифрового світу, в якому ми зараз живемо? Аналогічна ситуація склалася у сфері виробництва музичних інструментів.

Вагомий внесок Вільяма і Теодора Стейнвеїв відійшов у забуття. Про нього пам’ятають лише деякі історики та ентузіасти – шанувальники фортепіанного мистецтва. Імена засновників продовжують жити у компанії, яку вони створили, а також – завдяки роялям, що прикрашають концертні зали по всьому світу. Протягом минулого століття їхні революційні нововведення стали настільки загальновживаними, що почали сприйматися як належне. Саме тому описана в цій статті історія варта того, щоб нагадати про неї.

Родина Стейнвей не винайшла фортепіано, ця заслуга належить Бартоломео Крістофорі. Проте саме так, як Стів Джобс бездоганно поєднав існуючі технології – і створив смартфон, сім’я Стейнвей зібрала разом конструктивні переваги інших виробників і зробила рояль таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Індустріалізація ХІХ століття збільшила населення міст, що призвело до розбудови концертних залів. Великі зали у свою чергу потребували потужніших роялів. У відповідь на наполегливі вимоги артистів про рояль, здатний заповнити великий концертний зал звуком, родина Стейнвей запозичила перехресний спосіб натягу струн, який вже більше століття використовували виробники клавесину, а також суцільну чавунну раму, розроблену Йонасом Чікерінгом у 1830-их. Вони поєднали це з суцільним футором (корпусом) власного дизайну, виготовленого з вісімнадцяти шарів дерева клену. Результатом став рояль Centennial Grand, названий так тому, що був представлений на Всесвітній Виставці (Centennial Exposition) 1876 у Філадельфії. Рояль спричинив справжню революцію, завойовуючи перші місця на численних виставках у Європі та Сполучених Штатах, отримуючи захоплені відгуки.

Початкова конструкція роялів Steinway & Sons Centennial була допрацьована з використанням кращих матеріалів і методів виробництва. Але й 142 роки потому, у наші дні, фундаментальні принципи його конструкції залишилися незмінними. Мабуть, найбільш переконливим схваленням досягнення, яке в ті часи називали «Стейнвеївською системою», стала реакція інших виробників фортепіано: вони розпочали активно її копіювати. Подібно до інших натхненних творів мистецтва, цей винятковий інструмент не з’явився внаслідок випадку, він був результатом зусиль і винахідливості Вільяма і Теодора Стейнвеїв.

Розробка і конструювання інструменту, який протягом століття продовжував отримувати численні схвальні відгуки від мільйонів людей, могло би стати достатнім досягненням, проте на цьому здобутку родина Стейнвей не спинилася. У справах маркетингу, виробництва і стратегій збуту вони виявилися настільки ж творчими, які і в будуванні роялів та піаніно. Нова фабрика Steinway & Sons, відкрита у 1860 році, стала однією з перших у Нью-Йорку, на якій було застосовано парові двигуни для обслуговування станків і механізмів. Місцева преса називала її «дивом винахідництва».

До того ж, Вільям Стейнвей збудував бренд компанії Steinway & Sons задовго до того, як термін «бренд» набув широкого вжитку. Вільям почав спиратися на підтримку артистів, заручившись блискучими відгуками про фортепіано Steinway & Sons таких відомих піаністів як Рубінштейн і Падеревський. Пізніше, розвиваючи цю ідею, його кузен Фред Стейнвей запросив Раймонда Рубікема, засновника компанії Young & Rubicam, створити революційну рекламну кампанію, що передбачала розміщення вишуканих портретів відомих піаністів із підписом «Інструмент Безсмертних».

Як пізніше пояснив Рубікем, кампанія «переконала потенційних покупців y тому, що інструмент Steinway & Sons в їхньому домі підійде для виступу таких зірок як Рахманінов». Тож рекламна кампанія бренду Nike – «Just do It» – з зірковими спортсменами є просто вдосконаленою версією рекламної концепції Steinway & Sons.

Національна дилерська мережа та укладання дилерських угод? Steinway & Sons може сміливо привласнити заслугу винайдення обох цих понять. У той час як більшість виробників у XIX столітті були суто регіональними, компанія Steinway & Sons мала більші амбіції і розвинула мережу дилерів по всій території Сполучених Штатів, укладаючи контракти, в яких було вказано запас товарів, критерії рекламної діяльності та умови оплати. До того ж компанія не боялася відмежуватися від будь-кого, хто відхилив її умови. Відомий випадок – розірвання співпраці з Двайтом Болдвіном, дилером Steinway & Sons у Цинциннаті, штат Огайо, у 1870 році. Ця подія спонукала колишнього дилера розпочати власне виробництво фортепіано.

Родина Стейнвей, можливо, була першою у своїй сфері, яка здійснила насправді глобальний підхід до ведення справи, відкривши фабрику в Гамбурзі (Німеччина) у 1880 році. Початковий задум щодо відкриття нового заводу полягав у можливості таким чином  уникнути занадто високих європейських митних зборів і скористатися перевагою дешевшої німецької робочої сили. З роками фабрика у Гамбурзі стала приносити додатковий дохід, дозволяючи ефективно забезпечувати потреби піаністів, які концертували по всьому світу.

Саме завдяки цим інноваціям бренд Steinway & Sons настільки успішний протягом 165 років. Компанія справила серйозний вплив на всю індустрію фортепіано будування. Будь-яке підприємство, що залучає артистів до рекламної кампанії, має сучасні технології виробництва, офіційну дилерську політику або глобальний підхід до ведення справи – свідомо чи ні, запозичило це від оригінальної бізнес-моделі компанії Steinway & Sons.

Відомий вислів Ісаака Ньютона проголошує: «Навіть карлик, стоячи на плечах велетня, бачить далі». Саме тому ми вшановуємо родину Стейнвей: багато досягнень, які сьогодні ми сприймаємо як належне, існують саме тому, що ми стоїмо на плечах гігантів своєї справи.

Брайан Маджескі, головний редактор журналу Music Trades