д-р. Венді Маккаллум

Спеціаліст з інструментальної музичної освіти, Conn-Selmer

Викладання та навчання – складні людські прагнення. Вивчення музики у складі ансамблю вимагає кваліфікованих фахівців, які самовіддано вірять у цінність музичної творчості. Відтак, викладачі музики потрібують досвіду у виконанні музики та загальної освіченості. Багатий досвід, який передує початку викладацької діяльності, формує кваліфікованих педагогів, готових займатися навчанням учнів / студентів та зануритися у продуктивні репетиції та виступи. З метою задоволення індивідуальних потреб студентів, викладачі музики вивчають психологію, соціологію та педагогіку, здобувають прикладні навички інструментальних прийомів, виконання у складі ансамблю та диригування, а також – розуміння теорії музики, музикології та виконавської практики в різних музичних стилях. Ми прагнемо оволодіти прикладними та педагогічними знаннями, щоб утворити фундамент для нашого професійного життя.

Вчителі ХХІ-го століття володіють доступом до інформації – до настільки ВЕЛИЧЕЗНОГО МАСИВУ інформації, що іноді у ньому складно розібратися між хорошим та поганим. Педагоги мають залишатись зосередженими на результатах навчальних програм та розставляти пріоритети основних знань та навичок, якими повинні оволодіти учні / студенти для досягнення успіху в ансамблі. А щоб оптимізувати процес навчання, викладачам слід мати можливість знати та згадати потрібну інформацію в потрібний момент та вміти правильно її застосувати!

Однак при всій підготовці існує один беззаперечний факт. Не можна бути готовим до кожної ситуації! Навчання вимагає імпровізації. Різноманітні учні / студенти вимагають безлічі підходів до себе, а викладачі у мішаних класах з різноманітними інструментами стикаються з додатковим рівнем складності. Як можна структурувати змістовні репетиції та розвивати знання, навички та вміння, коли потрібно так багато навчання? Кожна успішна репетиція потребує основи, а викладачам потрібні як володіння інструментальними методиками, так і педагогічні знання для керівництва навчальним процесом. Якраз в той момент, коли я впевнений, що ефективно спланував прекрасне заняття, я розумію, що мені потрібно корегувати свій план! Я можу розширити метафору, надати слухову модель, створити ситуаційну аналогію, навести більше прикладів, представити проблему, надати демонстрацію, створити розминку або етюд, щоб забезпечити учням більше досвіду. Ці імпровізації під час репетицій називаються навчальними моментами, які потребують «непередбаченого навчання»¹. У своїй книзі «Наукові питання для викладача природних наук» Катрін Ф. Кохран (Kathryn F. Cochran: Research Matters to the Science Teacher) зазначає:

У навчальному процесі унікальним є те, що він вимагає від викладачів «перетворення» своїх предметних знань з метою викладання. Ця трансформація відбувається, коли вчитель критично розмірковує над предметом та інтерпретує його; знаходить кілька способів представити інформацію в якості аналогії, метафори, прикладів, проблем, демонстрацій та / або заняття в класі; адаптує матеріал до рівнів та здібностей учнів, їх статі, попередніх знань та помилок; і, нарешті, пристосовує матеріал до тієї конкретної особи чи групи студентів, яким буде викладена інформація.²

Детальна підготовка дозволяє залучати наші ресурси саме в той момент, коли вони потрібні. Окрім планування, викладачам потрібно імпровізувати! Які знання мають бути доступними у нашій пам’яті? Які стратегії можна використовувати? Який музичний приклад дозволить слухачам зрозуміти концепцію, що має рухати цей ансамбль вперед технічно та музично? Як можна мотивувати цього окремого студента в цю хвилину? Ми повинні сприймати свої вміння, знання та обізнаність і непереборно привертати учнів до навчання.

Історія та етимологія імпровізації походить від італійського improvvisare та improvviso (раптовий), латинського improvisus, (буквально, непередбачений), і від in- + provisus, дієприкметника у минулому часі providēre (бачити наперед). Ми викладачі – професіонали, які вдало реагують на реальний момент, тому що присвятили час на підготовку до непередбаченого. Ми – імпровізатори, які беруть участь у спільному формуванні та навчанні за допомогою репетицій та виступів.

На нещодавній зустрічі мій колега, джазовий музикант Майкл Кейн зауважив про перешкоди, що виникають, коли студенти очікують негайного успіху. У своєму навчальному курсі Вступ до імпровізації музикант наголошує, що артистизм не з’являється за один семестр! Майкл розкрив свої думки на цю тему в електронному листі, що подається далі:

Багато принципів, що пов’язані з навчанням методам імпровізації, можна вивчити та зрозуміти за дуже короткий проміжок часу, у більшості випадків – днів чи хвилин. Уміння використовувати ці принципи на своєму інструменті, у своєму репертуарі, не кажучи вже про оволодіння ними, майже завжди вимагає багато років. Як наслідок, саме цю невідповідність строків набуття різноманітних аспектів вміння імпровізувати повинен враховувати викладач імпровізації та узгоджувати це у своїй методиці та навчальній програмі.³

Оскільки моя викладацька діяльність охоплює роботу з майбутніми викладачами, коментарі Майкла знайшли у мені відгук. Можна так багато прочитати та почути про те, що може статися, а також практикувати – протягом тижня, семестру чи навчального року. Окрім того, вчителі здобувають предметні та педагогічні знання з усвідомленням, що їх застосування потребує гнучкості та імпровізації. Але з усіх цих видів діяльності – з усього цього навчання – що є основою для всіх викладачів музики? І які способи розвивати професійну майстерність таким чином, щоб згодом ми могли імпровізувати?

Хоча програми музичної освіти охоплюють основні питання навчальних програм, викладачі музики систематично вдосконалюють освітній процес за допомогою рефлекторної практики. Нижче наведено список пропозицій для заохочення ефективного процесу навчання імпровізації:

1. Ретельно готуйте музичні матеріали. Методично оцінюйте партитуру – її стрій, ритм, гармонію, динаміку, такт, форму, фразування та інтерпретації. Будьте в курсі побудови такту, щоб можна було зосередити увагу на навчанні учнів / студентів.
2. Вдосконалюйте свої слухові навички та будьте готові надати інструментальну та / або вокальну модель на кожній репетиції. Ці моделі можуть створювати та покращувати внутрішній слух учнів / студентів та гарантувати, що ансамбль має стійкий слуховий образ.
3. Сформуйте структуру та план репетицій для кожного навчального періоду.
4. Зробіть навчальний план зрозумілим для учнів / студентів (забезпечте сучасну організацію), щоб вони могли оцінити своє власне навчання.
5. Зрозуміло донесіть до учнів / студентів свої очікування (на короткострокову і довгострокову перспективу).
6. Заохочуйте втілення ініційованих учнями / студентами рішень для збагачення навчального процесу та досягнення результатів.
7. Майте у розпорядженні додаткову навчальну аудиторію на випадок негайного використання для доповнення заняття.
8. Визначте можливі проблемні місця у знаннях та навичках учнів / студентів; уявіть собі варіанти різних навчальних ситуацій і підготуйте стратегії проведення репетиції.
9. Дізнайтеся якомога більше про техніку гри на кожному інструменті. Але також дізнайтеся якомога більше про кожного окремого учня / студента у вашому ансамблі. Будьте готові до індивідуалізації навчання.
10. Спостерігайте за авторитетними колегами та створюйте каталог аналогій, методик репетицій та стратегій вирішення проблем.

Імпровізація – це не лише практика риторики, музики і театру. Це важливий навик для всіх професіоналів. Професіонал – чи-то шеф-кухар, спортсмен, хірург чи викладач – імпровізує. Присвятивши час для розвитку знань, навичок та вмінь, професіонали продовжують практикувати застосування експертних знань для покращення результатів. Незалежно від того, чи є результат такої діяльності унікальним кулінарним смаком, рахунком на табло, скорішим одужанням пацієнта або покращенням майстерності та навичок учнів – професіонали відстежують успіх імпровізаційних зусиль та розмірковують над ними. Викладачі музики щодня замислюються над досягненнями окремих учнів / студентів та відповідно корегують майбутні заняття. Однак вони також готові робити помилки та вчитися на них. Ретельна підготовка музичних матеріалів, підкріплена послідовною самоосвітою, дає змогу якісно навчати учнів / студентів та забезпечує основу для професійної імпровізації.

________________________________________

¹ Maheux, Jean-Francois and Lajoie, Caroline. On Improvisation in Teaching and Teacher Education Complicity:  An International Journal of Complexity and Education, Volume 8 (2010), 89.

/ Майо, Жан-Франсуа і Лажоі: «Імпровізація у викладанні та педагогічній освіті» /

² Cochran, Kathryn F. “Pedagogical Content Knowledge: Teachers’ Integration of Subject Matter, Pedagogy, Students, and Learning Environments,” Research Matters to the Science Teacher. No. 9702, January 14, 1997.  //www.narst.org/publications/research/pck.cfm

/ Катрін Ф. Кохран: «Наукові питання для викладача природних наук» /

³ Кейн, Майкл. Електронний лист автору від 25 січня 2019 року.